Портал в режимі тестування та наповнення
Звернення Української асоціації міжнародного права до громадян України та Росії, братських народів сусідніх держав, з якими нас єднають родинні та історичні зв’язки, а також до усього міжнародного співтовариства
Опубліковано 02 березня 2014 року о 18:17

1 березня 2014 року о 17.21 за київським часом Рада Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації одностайно підтримала звернення Президента В. В. Путіна щодо введення «обмеженого військового контингенту» збройних сил Росії на територію України

 Це рішення було ухвалено на порушення Статуту ООН, Декларації про принципи міжнародного права 1970 року, Гельсінкського заключного акту НБСЄ 1975 року, Договору про дружбу та співробітництво між Російською Федерацією та Україною 1997 року, а також низки інших міжнародних договорів. Водночас демонстративна відмова Російської Федерації від попередніх консультацій з Україною та державами-гарантами її територіальної цілісності (Великою Британією, США, Францією та Китаєм) є показовим нехтуванням її міжнародно-правовими зобов’язаннями, закріпленими у Будапештському меморандумі 1994 року.

 Схвалюючи рішення про використання збройних сил на території незалежної суверенної держави, одного з фундаторів ООН, Рада Федерації РФ спотворила зміст норм міжнародного права щодо ситуацій, коли захист прав та законних інтересів громадян, які перебувають за кордоном, потребує військового втручання країни їх громадянства. Згідно з Конституцією України та відповідними нормами міжнародного права Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України і однією з адміністративно-територіальних одиниць держави Україна. Підкреслимо, що жодна належним чином уповноважена національна, іноземна чи міжнародна інституція не заявляла про порушення на території України (зокрема, у Автономній Республіці Крим) прав людини, що вимагало б втручання будь-якого іноземного суб’єкта чи міжнародного співтовариства. Отже, звернення самопроголошених керівників складової частини України – Автономної Республіки Крим до російської влади щодо надання військової допомоги є протиправним, а будь-які рішення, ухвалені на підставі цього звернення, є нікчемними.

 Користуючись принципом добросовісного тлумачення міжнародних договорів, констатуємо суттєве порушення положень Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 8 серпня 1997 року (дію якої було подовжено у квітні 2010 р.), зокрема, пункту 1 статті 6 Угоди, де зазначається, що військові формування ЧФ РФ «здійснюють свою діяльність в місцях дислокації відповідно до законодавства Російської Федерації, поважають суверенітет України, додержуються її законодавства та не допускають втручання у внутрішні справи України». Порушено також пункт 2 статті 8, згідно з яким військові формування ЧФ РФ «проводять навчання й інші заходи бойової та оперативної підготовки в межах навчальних центрів, полігонів, позиційних районів і районів розосередження, стрільбищ та, крім заборонених зон, у відведених зонах повітряного простору за погодженням з компетентними органами України». Наскільки нам відомо, такого погодження з компетентними органами України з боку відповідних органів РФ не було. Однак російські військові (про своє громадянство вони повідомили ЗМІ) покинули місця своєї дислокації всупереч нормам Угоди.

 Зважаючи на викладене, члени Української асоціації міжнародного права розцінюють дії Російської Федерації як акт агресії, що є міжнародним злочином. Нагадуємо, що міжнародне право передбачає особливий режим міжнародної відповідальності держави, яка порушила імперативні норми загального міжнародного права, а особи, винуваті у вчиненні злочину агресії, несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за міжнародним правом.

 Нехтування Російською Федерацією основними принципами міжнародного права неминуче призведе до значних політичних, економічних та військових втрат цієї в умовах сучасного глобального світу, дестабілізації ситуації не тільки у Східній Європі, але й усередині Росії. Використання Росією як приводу для військової агресії віртуального порушення колективних прав населення певного регіону чи регіонів України у майбутньому з великою ймовірністю стане прецедентом для аналогічного військового втручання у внутрішні справи інших держав з боку багатонаціональної РФ, та може бути використано іншими державами для втручання у справи Росії та підтримки сепаратистських рухів у її складових частинах.

 Таким чином, дії Російської Федерації створюють правові підстави для реалізації Україною свого невід’ємного права на індивідуальну та колективну самооборону, закріпленого у статті 51 Статуту ООН. Доцільним є проведення керівництвом України термінових консультацій із державами, які потенційно готові стати пліч-о-пліч з Україною для відбиття зовнішньої агресії. З огляду на численні порушення Російською Федерацією багатосторонніх та двосторонніх договорів, Україна також має право зупинити виконання будь-яких своїх зобов’язань за двосторонніми договорами з Росією, зокрема щодо тимчасового базування Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України.

 Політика Російської Федерації щодо України руйнує не лише двосторонню міжнародно-правову базу. Вона становить загрозу загальній системі міжнародного права, захист якої є спільною справою юристів-міжнародників в усьому світі.

 Міжнародне право було та залишається інструментом мирного вирішення суперечок між державами. Будь-яке втручання однієї держави у внутрішні справи іншої є неприпустимим і має бути засуджене міжнародним співтовариством.

 Президентська Рада Української асоціації міжнародного права

 

 

Обращение Украинской ассоциации международного права

к гражданам Украины и России, братским народам соседних государств

 

1 марта 2014 года в 17.21 по киевскому времени Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации единогласно поддержал обращение Президента В.В. Путина о введении «ограниченного военного контингента» вооруженных сил России на территорию Украины.

Это решение было принято в нарушение Устава ООН, Декларации о принципах международного права 1970 года, Хельсинского заключительного акта СБСЕ 1975 года, Договора о дружбе и сотрудничестве между Российской Федерацией и Украиной 1997 года, а также целого ряда других международных договоров. В то же самое время демонстративный отказ Российской Федерации от предварительных консультаций с Украиной и государствами-гарантами ее территориальной целостности (Великобританией, США, Францией и Китаем) являются показательным пренебрежением своими международно-правовыми обязательствами, закрепленными в Будапештском меморандуме 1994 года.

Принимая решение о применении вооруженных сил на территории независимого суверенного государства, одного из основателей ООН, Совет Федерации ФС РФ исказил содержание норм международного права, касающихся ситуаций, когда защита прав и законных интересов собственных граждан, которые пребывают за пределами территории своего государства, требует военного вмешательства государства их гражданства. Согласно Конституции Украины и соответствующим нормам международного права Автономная Республика Крым является неотъемлемой частью Украины и одной из административно-территориальных единиц государства Украина. Подчеркиваем, что ни одна надлежащим образом уполномоченная национальная, иностранная или международная институция не заявляла о нарушении на территории Украины (в частности, в Автономной Республике Крым) прав человека, что требовало бы вмешательства какого-либо международного субъекта или международного сообщества. Таким образом, обращение самозваных руководителей одной из административных единиц Украины – Автономной Республики Крым – к российским властям с призывом предоставить военную помощь является противоправным, а любые решения, принятые на основании этого обращения - ничтожны.

Применяя принцип добросовестного толкования международных договоров, констатируем существенное нарушение положений Соглашения между Украиной и Российской Федерацией о статусе и условиях пребывания Черноморского флота Российской Федерации на территории Украины от 8 августа 1997 года (действие которого было продлено в апреле 2010 года), в частности пункта 1 статьи 6, где определено, что воинские формирования Черноморского флота РФ «осуществляют свою деятельность в местах дислокации в соответствии с законодательством Российской Федерации, уважают суверенитет Украины, соблюдают ее законодательство и не допускают вмешательства во внутренние дела Украины». Нарушен также и пункт 2 статьи 8, в соответствии с которым воинские формирования Черноморского флота РФ «проводят учения и другие мероприятия боевой и оперативной подготовки в пределах учебных центров, полигонов, позиционных районов и районов рассредоточения, стрельбищ и, кроме запретных зон, в отведенных зонах воздушного пространства по согласованию с компетентными органами Украины». Насколько нам известно, такого согласования с компетентными органами Украины со стороны соответствующих органов РФ не было. Однако российские военные (о своем гражданстве они сообщили СМИ) покинули места своей дислокации в нарушение норм Соглашения.

Принимая во внимание изложенное, члены Украинской ассоциации международного права оценивают действия Российской Федерации как акт агрессии, что является международным преступлением. Напоминаем, что международное право предусматривает особый режим международной ответственности государства, которое нарушает императивные нормы общего международного права, а лица, виновные в совершении преступления агрессии несут индивидуальную уголовную ответственность по международному праву.

Пренебрежение Российской Федерацией основными принципами международного права неизбежно приведет к серьезным политическим, экономическим, военным потерям в условиях современного глобального мира, к дестабилизации ситуации не только в Восточной Европе, но и внутри России. Использование Россией как повода к военной агрессии виртуального нарушения коллективных прав населения определенного региона или регионов Украины в будущем с большой вероятностью станет прецедентом для аналогичного военного вмешательства во внутренние дела других государств со стороны многонациональной Российской Федерации, и может быль использовано другими государствами для вмешательства во внутренние дела России и поддержки сепаратистских движений в ее отдельных регионах.

Таким образом, действия Российской Федерации создают правовые основания для реализации Украиной своего неотъемлемого права на индивидуальную и коллективную самооборону, которое закреплено в статье 51 Устава ООН. Необходимым является проведение руководством Украины срочных консультаций с государствами, которые потенциально готовы стать с Украиной плечом к плечу для отражения внешней агрессии. Принимая во внимание многочисленные нарушения Российской Федерацией многосторонних и двусторонних договоров, Украина также имеет право остановить выполнение любых своих обязательств по двусторонним договорам с Россией, в частности относительно временного размещения Черноморского Флота Российской Федерации на территории Украины.

Политика Российской Федерации по отношению к Украине разрушает не только двустороннюю международно-правовую базу. Она угрожает общей системе международного права, защита которой – общее дело юристов-международников всего мира.

Международное право есть и остается инструментом мирного разрешения споров между государствами. Любое вмешательство одного государства во внутренние дела другого является недопустимым и должно быть осуждено международным сообществом.

Президентский Совет Украинской ассоциации международного права

 


зображення www.facebook.com

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux