Торговельно-економічне співробітництво

Опубліковано 24 квітня 2020 року о 03:58

Економіка та бізнес-клімат США

Сполучені Штати мають одну з найбільш диверсифікованих економік світу, що утримує лідерство, незважаючи на глобальну економічну кризу, пандемію коронавірусу та війну росії проти України, які призвели до коливань основних показників розвитку економіки країни.

Відповідно до Бюро економічного аналізу Мінторгу США, за результатами 3 кварталу 2023 р. реальний ВВП США зріс на 5,2% та задекларував продовження тенденції до зростання в 2023р. (2 квартал – зростання 2,1%).

Зростання ВВП фактично було обумовлене збільшенням споживчих витрат, федеральних витрат, а також інвестицій у розвиток виробництва та дистриб’юції. При цьому дещо уповільнилися темпи інвестування у нежитлову нерухомість. Реальний валовий внутрішній дохід (GDI) зріс на 1,5% в третьому кварталі 2023р. (+0,5% у другому кварталі 2023р.).

Відповідно до даних Міжнародної торгової адміністрації Мінторгу США, станом на жовтень 2023р. обсяг зовнішньої торгівлі США зменшився до $4 266,313 млрд. (за аналогічний період 2022р. - $4 459,854 млрд.). Торговий дефіцит США склав $895,024 млрд.

Головними статтями експорту були мінеральне паливо та продукти з бітуму, ядерні реактори та бойлери, електронна машинерія та звукове обладнання, транспортні засоби, окрім залізничних. Головні напрями експорту – Канада ($295,992 млрд.), Мексика ($273,414 млрд.), Китай ($121,895 млрд.), Нідерланди ($67,955 млрд.) та ФРН ($64,070 млрд.).

Головні статті імпорту: електронна машинерія та звукове обладнання, енергетичне обладнання, транспортні засоби, окрім залізничних, мінеральне паливо та продукти з бітуму. Головні постачальники – Мексика ($399,176 млрд.), КНР ($357,642 млрд.), Канада ($351,586 млрд.), ФРН ($133,554 млрд.) та Японія ($122,294 млрд.).

Попри низку кроків Адміністрації США в 2023 році з відновлення двосторонніх відносин, у тому числі й в торгово-економічній сфері, наразі американо-китайські відносини продовжують носити напружений характер, що викликано технологічним протистоянням, торговельними суперечками та загальною конкуренцією цих глобальних гравців на світовій арені. З огляду на глобальні економічні тенденції та низку кроків офіційного Пекіну в контексті здійснення національної торгової політики частина американських компаній продовжують переорієнтацію з азійських постачальників на постачальників з інших країн, а також опрацьовують можливості перенесення власних виробництв з азійського до інших регіонів світу.

Торговельно-економічне співробітництво України та США

За даними Адміністрації міжнародної торгівлі Міністерства торгівлі США, експорт українських товарів до США за січень-жовтень 2023 року склав $1,131 млрд. (зростання на $56 млн. (4,72%) у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року - $1,187 млрд.). Основними експортними групами були: чавун та сталь ($433 млн.), вироби з чавуну та сталі ($175 млн.), електричні машини та звукове обладнання ($79 млн.), приготовані овочі, фрукти та горіхи ($55 млн.), олія та жири ($54 млн.).

Імпорт американських товарів до України за січень-жовтень 2023 рік склав $823 млн. (скорочення на $501 млн. (-37,84%) у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року - $1,324 млрд.). Основні товарні групи імпорту зі Сполучених Штатів – транспортні засоби, окрім залізничного та трамвайного транспорту ($246 млн.), енергетичне обладнання ($95 млн.), зброя та боєприпаси ($88 млн.), оптичні та фото засоби, медичні інструменти ($80 млн.), електричні машини та звукове обладнання ($46 млн.)

Товарооборот за січень-жовтень 2023 рік становить $1,954 млрд. (скорочення на $558 млн. (-22,21%) у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року - $2,512 млрд.). Сальдо торгівлі товарами є позитивним та становить $308 млн.

Експорт українських товарів до США за 2022 рік склав $1,477 млрд. (скорочення на $411,7 млн. (-21,8%) у порівнянні з 2021 роком - $1,8887 млрд.). Основними експортними групами у 2022 році були: чавун ($399 млн.), труби ($237 млн.), насіння соняшника ($95 млн.), соки ($87 млн.) та соєві боби ($56 млн.). Імпорт американських товарів до України за 2022 рік склав $1,442.4 млрд. (скорочення на $1,43987 млрд. (-42,9%) у порівнянні з 2021 роком - $2,5251 млрд.). Основні товарні групи імпорту зі Сполучених Штатів – медикаменти ($178 млн.), автотранспорт ($172 млн.), боєприпаси та їх компоненти ($152 млн.) та вугілля ($137 млн.). Товарооборот за 2022 рік становить $2,9194 млрд. (скорочення на $1,4944 млрд. (-33,86%) у порівнянні 2021 роком - $4,413.8 млрд.). Сальдо торгівлі товарами є позитивним та становить $34.6 млн.

Основним фактором, який обумовив суттєве скорочення двостороннього торгово-економічного співробітництва, стало широкомасштабне військове вторгнення росії в Україну, захоплення агресором частини території нашої держави та знищення низки інфраструктурних об’єктів та виробничих потужностей. Дії військового флоту росії в Чорному та Азовському морях ускладнили постачання українських товарів морським шляхом, що також негативно позначилося на обсягах експорту вітчизняної продукції.

Особливості виходу на ринок США

Однією з особливостей виходу на американський ринок є можливість використання безмитного режиму для багатьох товарів українського виробництва в рамках Генералізованої системи преференцій США.

Генералізована система преференцій США (the U.S. Generalized System of Preference – GSP/ГСП) призначена для сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються, шляхом надання товарам за понад 3 500 тарифними лініями Гармонізованого тарифу США пільгового безмитного режиму ввезення на територію США із визначених американським урядом країн-бенефіціарів ГСП (119 країн і території, зокрема й України). Список країн-бенефіціарів ГСП: https://bit.ly/3d1bXiN.

ГСП заснована 1 січня 1976 року відповідно до Закону США "Про торгівлю" 1974 року та діє до 31.12.2020.

Детальна інформація щодо ГСП розміщена на веб-сайті Офісу Торгового Представника США: https://ustr.gov/issue-areas/trade-development/preference-programs/generalized-system-preference-gsp#_blank.

Преференції програми ГСП дають можливість ввозити на територію США товари українського походження за близько 3 500 тарифними лініями Гармонізованого тарифу США без сплати ввізного мита.

Продукція, що підпадає під безмитний режим ввезення в рамках ГСП, включає широкий асортимент сільськогосподарських та промислових товарів.

Використання ГСП суттєво підвищує конкурентоспроможність експорту окремих груп українських товарів на американському ринку, оскільки застосування ГСП сприяє зниженню витрат через отримання безмитного режиму для товарів, що підпадають під дію ГСП.

З’ясувати чи підпадає товар під дію ГСП можна, зокрема, скориставшись веб-ресурсом: https://hts.usitc.gov/#_blank.

Якщо українські товари підпадають під дію ГСП, необхідно користуватися перевагами цієї програми у повній мірі, і повідомляти своїх американських партнерів про застосування ГСП під час експорту до США.

Відповідальним за отримання безмитного режиму для товарів, що підпадають під дію ГСП, є імпортер США.

Вимоги до нехарчової продукції

Регулюючі органи та вимоги:

Consumer Product Safety Commission (https://www.cpsc.gov/) адмініструє більшість законів США, що встановлюють регуляторні вимоги до нехарчової продукції.

Federal Communications Commission (https://www.fcc.gov/) регулює сферу електроніки, радіо і телекомунікаційного обладнання.

The Food and Drug Administration (https://www.fda.gov/) регулює вимоги до виробництва і розміщення на ринку фармацевтичної продукції, медичних приладів, косметики і тютюнової продукції.

Пошук регуляторних вимог щодо продукту – на сайті CPSC (https://www.cpsc.gov/Regulations-Laws--Standards/Regulations-Mandatory-Standards-Bans) та на сайті Market Access Map. (https://www.macmap.org/en/query/regulatory-requirement).

Технічні стандарти

Система стандартизації США є децентралізованою і орієнтованою на сектори, тобто технічні стандарти розробляються як урядом країни, так і неурядовими організаціями, і провідну роль відіграють галузеві об’єднання.

The American National Standards Institute (ANSI) є провідною неурядовою організацією, що має право акредитувати розробників стандартів. Наразі більше 200 організацій акредитовані ASNI як такі, що мають право розробки національних стандартів – American National Standards (ANS).

The National Institute of Standards and Technology (NIST) є національним органом зі стандартизації США, який координує діяльність організацій - розробників стандартів і також має право затверджувати стандарти як національні.

Серед найвідоміших розробників стандартів наступні організації:

American Society for Testing and Materials (ASTM)

American Society of Mechanical Engineers (ASME)

Institute of Electrical and Electronics Engineers (IEEE), Electronic Industries Alliance – спеціалізуються на сфері електроніки

Acoustical Society of America

American Society of Safety Engineers (ASSE)

Underwriters Laboratories (UL)

Технічні стандарти, навіть ті, що мають статус національних, формально є добровільними, тобто законодавство США не вимагає від виробника їх обов’язкового застосування, окрім деяких категорій продукції підвищеного ризику. Проте на практиці їх застосування є обов’язковим.

Також в США є дійсними міжнародні технічні стандарти, зокрема таких організацій: International Electrotechnical Commission (IEC), International Organizations for Standardization (ISO), International Telecommunication Union (ITU).

Доведення відповідності продукції вимогам, сертифікація

Виробник або імпортер повинен довести безпечність своєї продукції та її відповідність вимогам законодавства.

У сфері доведення відповідності продукції вимогам в США діють міжнародні стандарти ISO/EEC - базовий стандарт ISO/IEC 17000:2020 «Conformity assessment -Vocabulary and general principles» та інші, відомі під загальною назвою «CASCO toolbox». Дані стандарти передбачають декілька процедур підтвердження відповідності своєї продукції вимогам, зокрема:

Тестування – проведення лабораторних досліджень (у власній або сторонній акредитованій лабораторії);
Інспекція – перевірка виробу, його конструкції та процесу виробництва загалом;
Сертифікація – комплексна оцінка відповідності продукту вимогам стандарту/закону/регламенту з подальшим оформленням відповідного документу, проводиться акредитованою сторонньою організацією;
Декларація відповідності (Declaration of Conformity) - самосертифікація, що передбачає самостійно проведені виробником тестування та/або запровадження системи забезпечення якості.

Для більшості категорій товарів у США немає законодавчо встановленої вимоги обов’язкового залучення сторонньої організації для проведення лабораторних тестувань, проте на практиці і контролюючі органи, і партнери можуть вимагати надання документів про проведені дослідження. Сертифікація продукції на відповідність вимогам певного стандарту є найбільш розповсюдженою процедурою доведення відповідності для імпортованої продукції. Сертифікацію можуть проводити як приватні організації (розробники стандартів, сертифікаційні органи, торгові та бізнес-асоціації), так і державні структури федерального рівня або на рівні штату. Обов’язкова державна сертифікація застосовується до товарів з підвищеним рівнем ризику, зокрема продуктів харчування, фармацевтичної продукції, медичного обладнання, авіаційної техніки тощо.

Детальний гайд – https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/SpecialPublications/NIST.SP.2000-01.pdf.

Додаткова інформація про тестування, сертифікацію і акредитовані лабораторії щодо різних категорій продукції – https://www.nist.gov/standardsgov/list-example-federal-agency-conformity-assessment-programs.

Маркування

Вимоги до маркування встановлені декількома законодавчими актами і залежать від категорії товарів. Основна мета регулювання маркування – забезпечення повного інформування споживачів, можливості проведення порівняння товарів і запобігання введення в оману. Загальними для всіх категорій товарів є наступні вимоги до маркування:

назва продукту, яка дозволяє його ідентифікувати;
назва та адреса виробника, пакувальника або дистриб'ютора;
обсяг, кількість або вага нетто;
країна походження.

Детальніше про маркування: https://www.nist.gov/standardsgov/compliance-faqs-packaging-and-labeling-us.

Вимоги до харчової продукції

Регулюванням вимог до харчової і аграрної продукції у США займаються Food Safety and Inspection Service (FSIS) (м'ясна продукція, яйця) та Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS) (інші продукти харчування тваринного і рослинного походження). Обидві агенції підпорядковуються Міністерству сільського господарства США (United States Department of Agriculture, USDA)

Пошук регуляторних вимог та обмежень щодо продукту – на сайті Market Access Map (https://www.macmap.org/en/query/regulatory-requirement).

Імпорт м’яса, птиці, яєць дозволений лише зі схвалених FSIS країн та виробництв. На сьогодні на опрацюванні компетентних органів перебувають відповідні заявки від України.

Додаткова інформація про імпорт продуктів харчування - https://www.aphis.usda.gov/aphis/ourfocus/importexport.

Детальніше про отримання дозволу на імпорт рослинної продукції – https://www.aphis.usda.gov/aphis/ourfocus/planthealth/import-information/permits.

Маркування продуктів харчування регулюється двома основними федеральними законами - The Federal Food, Drug, and Cosmetic Act і The Fair Packaging and Labeling Act. Відповідно до їхніх вимог, на продукти харчування повинна бути нанесена наступна інформація:

Назва і адреса виробника, пакувальника або дистриб’ютора

Назва продукту

Перелік інгредієнтів з обов’язковим виділенням алергенів

Харчова декларація (Nutrition Facts)

Маса нетто

Країна походження

Умови зберігання

Строк придатності

Інше

Гайд про маркування продуктів харчування – https://www.fda.gov/regulatory-information/search-fda-guidance-documents/guidance-industry-food-labeling-guide.

Реєстрація компаній, відкриття представництв іноземних компаній в США

Іноземні компанії (foreign corporations) можуть відкривати на території США відділення (представництва) у формі місцевих компаній – Limited Liability Company, LLC (з іноземними співвласниками / часткою іноземного капіталу в статутному капіталі компанії – т.зв. Foreign Limited Liability Company) або C Corporation (з іноземними акціонерами / певною кількістю акцій, які належать іноземній компанії). Більшість іноземних компаній надають перевагу створенню LLC, так як доходи отримані в рамках C Corporation (дивіденди) можуть підпадати під подвійне оподаткування.

Таким чином, іноземна компанія для реєстрації і ведення бізнесу в США повинна створювати місцеву компанію за американським законодавством з повним чи частковим володінням її статутним чи акціонерним капіталом. Відповідно, порядок реєстрації, відкриття, діяльності і закриття такої компанії буде практично таким самим, як і для місцевого бізнесу.

Також варто відзначити, що сприяння іноземним компаніям у започаткуванні бізнесу на території США надають регіональні торгові палати, економічні відділи урядів штатів та місцевих адміністрацій (так як реєстрація іноземних компаній розглядається місцевою владою у якості потенційної можливості залучення іноземних інвестицій і створення нових робочих місць – частина консультаційних послуг можуть надаватися цілком безкоштовно). Додатковим варіантом започаткування бізнесу в США, який значно полегшить юридичні аспекти реєстрації, адміністрування податків та оформлення співробітників – є створення спільного підприємства (joint ventures) з американською партнерською компанією.

Порядок та особливості реєстрації іноземної компанії в США визначається не на федеральному, а на рівні штатів. Відповідно, процес і порядок реєстрації компанії, а також отримання ліцензії на той чи інший вид діяльності (State Business License) чи розмір оподаткування може дещо відрізнятися в залежності від штату.

Як правило, для реєстрації компанії необхідно заповнити відповідну форму (наприклад, Application for Certificate of Authority або Application for Certificate of Registration) та сплатити обов’язкові платежі. Результатом реєстрації компанії буде отримання Certificate of Incorporation (у випадку створення корпорації типу - C Corporation) або Certificate of Formation (у випадку створення товариства з обмеженою відповідальністю - Limited Liability Company).

Також необхідним є отримання т.зв. ідентифікаційного номеру працедавця - Employer Identification Name (EIN), який потрібний для відкриття банківського рахунку, та Individual Taxpayer Identification Number (ITIN) – індивідуальний номер платника податків (цей номер буде використовуватися Податковою службою США (Internal Revenue Service, IRS) для адміністрування сплати американських податків, так як іноземні громадяни на відміну від громадян Сполучених Штатів, не можуть отримувати номер соціального страхування - Social Security Number, SSN) (посилання на податкові форми США: www.irs.gov/formspubs).

Публічні закупівлі в США

Приєднання України до Угоди про державні закупівлі СОТ (The Agreement on Government Procurement (GPA), далі - Угода) надає можливість доступу вітчизняним експортерам, зокрема, до ринку державних закупівель Сполучених Штатів, який, за окремими оцінками, складає 300 млрд. дол. на рік (180 млрд. дол. на федеральному рівні та 120 млрд. дол. на рівні штатів).

Доступ до державних закупівель в США в рамках дії Угоди можливий напряму на двох рівнях:

федеральному (товари та послуги для потреб федеральних органів влади, за винятком: поштових послуг та пасажирських залізничних перевезень, окремих товарів для потреб Міністерства оборони США). Відсоток закупівель для потреб Міноборони складає 65-80% від загального обсягу щорічних федеральних закупівель США, які покриває дія Угоди.

З метою отримання можливості участі в державних закупівлях США потенційний постачальник повинен зареєструватися в Системі управління підрядами (https://cutt.ly/wygTDCT). Реєстрація та доступ до системи є безкоштовними.

Загальна інформація про федеральні закупівлі вартістю понад 25 тис. дол., порядок обов’язкової (безкоштовної) реєстрації, оголошення про закупівлі, повідомлення про присудження контракту, роз’яснення та відповіді на питання потенційних учасників тендерів тощо розміщуються на федеральному порталі https://cutt.ly/DkRIMAm. Портал також містить окремий розділ з відеоматеріалами та покроковими інструкціями для потенційних учасників державних закупівель (https://cutt.ly/PkRIS9o, https://cutt.ly/rkRIXzm).

На регіональному (ті ж товари та послуги, що й на федеральному рівні для потреб регіональних органів влади в 37 штатах та деяких установ федерального значення (наприклад, портові управління Нью-Йорку та Нью-Джерсі), за винятком окремих транспортних проектів). Кожен зі штатів розміщує інформацію щодо потреб в закупівлях на офіційних веб-ресурсах (зведена інформація розміщена за сайті Офісу торговельного представника США: https://cutt.ly/rygTAvU)

Крім цього, участь у державних закупівлях в США вітчизняних виробників також можлива через механізм субпідрядника (таку можливість надає Управління служб загального призначення США (U.S. General Services Administration), разом з чіткими роз’ясненнями функціонування такого механізму https://cutt.ly/bkROgAU.

З метою надання сприяння та ознайомлення вітчизняного бізнесу з новими можливостями, було створено Офіс GPA, який підтримує та консультує українських експортерів з питань участі в публічних закупівлях країн GPA та імпортерів з країн - учасниць GPA щодо їх участі в публічних закупівлях в Україні.

Детальніше про Угоду про державні закупівлі СОТ:

https://cutt.ly/iygTPgE

Детальніше про ініціативу GPAinUA:

https://cutt.ly/wygTOpc

Ділові та галузеві асоціації США

Після вступу України до Світової організації торгівлі у 2008 році, між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки того ж року була підписана Угода про торговельне та інвестиційне співробітництво. Статтею 2 цієї Угоди було передбачено створення Українсько-Американської Ради з торгівлі та інвестицій - основного міжурядового механізму для розширення та поглиблення торговельно-інвестиційного співробітництва між двома країнами. Рада є майданчиком для обговорення шляхів збільшення комерційних можливостей та зменшення перешкод для торгівлі.

Наразі відбулось дванадцять засідань Ради, які в порядку черговості проходили в Києві та Вашингтоні. Дванадцяте засідання пройшло 14 листопада 2023 року у м. Вашингтон (https://cutt.ly/nLO6cKZ).

У США найбільшим об’єднанням ділових кіл, що інвестують в Україну, є Американо-українська ділова рада (USUBC, https://bit.ly/3q7cQgD). Американо-українська ділова рада сприяє розвитку двосторонніх ділових зв’язків через регулярну взаємодію з американськими та українськими бізнесовими лідерами та урядовцями. Станом на січень 2024 року асоціація має 223 членів.

Також впливовою діловою асоціацією є Американська торгова палата в Україні (The American Chamber of Commerce in Ukraine, https://chamber.ua/ua/), яка є неприбутковою громадською організацією, що об'єднує найбільші компанії з понад 50 країн світу, які є економічними партнерами України в питаннях торгівлі та інвестицій.

Рада експортерів та інвесторів при МЗС України

Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.

У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).

У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.

Більш детально за посиланням https://rei.mfa.gov.ua/

Анкета експортера - https://rei.mfa.gov.ua/anketa-eksportera

Міжнародна платформа НАЗОВНІ

Міжнародна платформа NAZOVNI призначена для надання дипломатичного сприяння українським експортерам на зовнішніх ринках. Проєкт реалізує Міністерство закордонних справ України.

Обов'язковими умовами для роботи з платформою є:

реєстрація підприємства на території України;
підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;
наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (система надає можливість завантаження згаданих документів);
контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською мовою, для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС України, посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб. телефон з WhatsApp).

Українським експортерам достатньо уважно заповнити анкету для реєстрації на згаданій платформі. Водночас інформуємо, що іноді відбувається відмова в реєстрації на платформі через порушення правил та вимог щодо реєстрації.

Платформа “NAZOVNI” працює наступним чином.

Представник компанії-експортера реєструється в особистому кабінеті платформи. Реєстраційна анкета перевіряється командою NAZOVNI. Після проходження перевірки компанії-експортера отримується повідомлення про підтвердження її реєстрації на платформі. Після реєстрації компанія-експортер:

стає учасником Ради експортерів та інвесторів при МЗС України.
отримує можливість створювати заявки на експорт – напряму звернутися та отримати допомогу від українських дипломатичних представництв за кордоном у пошуку партнерів, а також розповсюдженні інформації про продукцію українських виробників за кордоном.
отримує доступ до пропозицій іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі.
отримує доступ до додаткових інформаційних матеріалів про іноземні ринки.
має можливість отримувати новини, анонси та запрошення на заходи, які організовує Міністерство закордонних справ України для експортерів (брифінги, форуми, виставки, бізнес-заходи за кордоном).

Детальніше

Корисні посилання

Міністерство торгівлі США

https://www.commerce.gov/

Експортно-імпортний банк США

https://www.exim.gov/

Загальний перелік відомств США, які відповідають за торговельні питання

https://cutt.ly/ekUNPuf

Корпорація фінансування міжнародного розвитку (DFC)

https://www.dfc.gov/

Американська торговельна палата в Україні

https://chamber.ua/ua/