Сполучені Штати мають одну з найбільш диверсифікованих економік світу, що утримує лідерство, незважаючи на глобальну економічну кризу та пандемію коронавірусу, які призвели до значних коливань основних показників розвитку економіки країни.
За даними Міністерства торгівлі США, за результатами 2021 року ВВП Сполучених Штатів Америки рекордно зріс на 5,7% (в 2020 року – мінус 3,5%) та становить приблизно 22,996 трлн. дол., що склало найбільший приріст з 1984 року. При цьому ВВП в розрахунку на душу населення становить 61280 дол. США. За прогнозами Білого дому, ВВП США в 2022 році зросте на 2,7%, експерти Федеральної резервної системи натомість прогнозують зростання не вище 2,4%.
Загальний обсяг торгівлі товарами та послугами США в 2021 році зріс у порівнянні з 2020 роком на 18,5% і склав 5,96 трлн. дол США (4,971 трлн. дол. США в 2020 р.). При цьому експорт товарів та послуг склав 2,557 трлн. дол. США (2,159 трлн. дол. США в 2020 р.), а імпорт склав 3,402 трлн. дол. США (2,813 трлн. дол. США в 2020 р.). Загальне торгове сальдо продовжує бути від’ємним та становить мінус 0,84 трлн. дол. США (0,7 трлн. дол. США в 2020 р.).
Основу структури імпорту товарів до США складають комп’ютери та електроніка (14,6%), електричне обладнання (14,2%), транспортні засоби (9,6%), видобувне паливо, в тому числі і нафта (7,6%), фармацевтичні препарати (5,1%), оптичні, технічні та медичні прилади (3,6%), дорогоцінне каміння та дорогоцінні метали (3,3%), пластмаса та вироби з неї (2,8%), меблі, постільна білизна, освітлення, вивіски, збірні будівлі (2,8%), органічні хімікати (2,2%).
Основними експортними позиціями США є видобувне паливо, в тому числі і нафта (13,7%), комп’ютери та електроніка (11,9%), промислове устаткування (10,6%), транспортні засоби (7%), оптичні, технічні та медичні прилади (5,2%), літаки, космічні кораблі та їх запчастини (5,1%), дорогоцінне каміння та дорогоцінні метали (4,7%), фармацевтичні препарати (4,4%), пластмаса та вироби з неї (4,2%), органічні хімікати (2,4%).
Основними країнами-експортерами товарів зі Сполучених Штатів є: Канада (17.5%), Мексика (15.8%), Китай (8.6%), Японія (4.3%), Південна Корея (3.7%), Німеччина (3.7%), Велика Британія (3.5%), Нідерланди (3.1%). Експорт товарів до США з 20 країн-партнерів, з якими Сполучені Штати мають договори про вільну торгівлю, становив майже половину всього експорту товарів до США в 2021 році (46,7%).
У п’ятірку найбільших торгових партнерів Сполучених Штатів в 2021 році ввійшли: Канада (товарообіг – 664,8 млрд. дол. США), Мексика (661,2 млрд. дол. США), Китай (657,5 млрд. дол. США), Японія (210,1 млрд. дол. США) та Німеччина (200,4 млрд. дол. США).
На даний час американо-китайські відносини продовжують носити напружений характер, що викликано технологічним протистоянням, торговельними суперечками, позицією американської Адміністрації щодо причин розповсюдження коронавірусу та загальною конкуренцією цих глобальних гравців на світовій арені.
З огляду на глобальні економічні тенденції значна частина американських компаній продовжують переорієнтацію з азійських постачальників на постачальників з інших країн, а також опрацьовують можливості перенесення власних виробництв з Азійського в інші регіони світу.
Двостороння торгівля між Україною та США протягом останніх років характеризувалась стійкою тенденцією до зростання. Однак, в 2020 році світова економічна кризи, спричинена пандемією COVID-19, негативно вплинула на позитивну динаміку розвитку двостороннього товарообігу. Результати 2021 року засвідчили відновлення зростання обсягів двосторонньої торгівлі між Україною та Сполученими Штатами.
За даними Державної служби статистики України, за обсягами зовнішньоторговельного обороту України з країнами світу за 2021 рік США посідають 8-ме місце серед наших партнерів. Так, загальний обсяг торгівлі між Україною та США зріс на 24% у порівнянні з 2020 р. і склав $7,64 млрд. Експорт зріс на 46,7% до $3,522 млрд., імпорт зріс на 9,5% до $4,114 млрд.
Обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та США минулого року зріс на 22,3% і склав $4,9 млрд. Експорт зріс на 64,9% до $1,6 млрд., імпорт зріс на 8,6% до $3,3 млрд.
У загальній структурі експорту українських товарів до США у 2021 р. переважали поставки чорних металів (56,2%) та виробів з них (8,7%); руди, шлаків і золи (4,6%); жирів та олій тваринного походження (3,8%); електричних машин (3,7%). У загальній структурі імпорту зі США переважали поставки засобів наземного транспорту (32,2%); палива мінерального (20,6%); реакторів ядерних, котлів, машин (10,2%); електричних машин (4,7%).
За січень-березень 2022 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та США зменшився на 5,8% і склав $1066,3 млн. Експорт зменшився на 8,7% до $303,9 млн., імпорт – на 4,7% до $762,4 млн. Сальдо торгівлі товарами негативне для України та складає $458,6 млн.
За 2021 р. обсяг двосторонньої торгівлі послугами між Україною та США зріс на 27,4% і склав $2,7 млрд. Експорт послуг зріс на 34,1% до $1900,1 млн. Основу експорту склали послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги; транспортні та ділові послуги.
Імпорт послуг зріс на 13,6% та склав $781,2 млн. Основу американського імпорту склали державні та урядові послуги, послуги пов’язані з фінансовою діяльністю та ділові.
Найбільш перспективними напрямами для українських експортерів є поставки в США хімічної продукції, продуктів харчування, товарів народного вжитку та легкої промисловості, продукції машинобудівної галузі, а також надання транспортних, телекомунікаційних та ІТ-послуг.
За даними Національного банку України станом на 31.12.2021 в економіку України залучено $920,6 млн. інвестицій зі США, що становить 2,1% від загального обсягу інвестицій в Україну.
Однією з особливостей виходу на американський ринок є можливість використання безмитного режиму для багатьох товарів українського виробництва в рамках Генералізованої системи преференцій США.
Генералізована система преференцій США (the U.S. Generalized System of Preference – GSP/ГСП) призначена для сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються, шляхом надання товарам за понад 3 500 тарифними лініями Гармонізованого тарифу США пільгового безмитного режиму ввезення на територію США із визначених американським урядом країн-бенефіціарів ГСП (119 країн і території, зокрема й України). Список країн-бенефіціарів ГСП: https://bit.ly/3d1bXiN.
ГСП заснована 1 січня 1976 року відповідно до Закону США "Про торгівлю" 1974 року та діє до 31.12.2020.
Преференції програми ГСП дають можливість ввозити на територію США товари українського походження за близько 3 500 тарифними лініями Гармонізованого тарифу США без сплати ввізного мита.
Продукція, що підпадає під безмитний режим ввезення в рамках ГСП, включає широкий асортимент сільськогосподарських та промислових товарів.
Використання ГСП суттєво підвищує конкурентоспроможність експорту окремих груп українських товарів на американському ринку, оскільки застосування ГСП сприяє зниженню витрат через отримання безмитного режиму для товарів, що підпадають під дію ГСП.
Якщо українські товари підпадають під дію ГСП, необхідно користуватися перевагами цієї програми у повній мірі, і повідомляти своїх американських партнерів про застосування ГСП під час експорту до США.
Відповідальним за отримання безмитного режиму для товарів, що підпадають під дію ГСП, є імпортер США.
Іноземні компанії (foreign corporations) можуть відкривати на території США відділення (представництва) у формі місцевих компаній – Limited Liability Company, LLC (з іноземними співвласниками / часткою іноземного капіталу в статутному капіталі компанії – т.зв. Foreign Limited Liability Company) або C Corporation (з іноземними акціонерами / певною кількістю акцій, які належать іноземній компанії). Більшість іноземних компаній надають перевагу створенню LLC, так як доходи отримані в рамках C Corporation (дивіденди) можуть підпадати під подвійне оподаткування.
Таким чином, іноземна компанія для реєстрації і ведення бізнесу в США повинна створювати місцеву компанію за американським законодавством з повним чи частковим володінням її статутним чи акціонерним капіталом. Відповідно, порядок реєстрації, відкриття, діяльності і закриття такої компанії буде практично таким самим, як і для місцевого бізнесу.
Також варто відзначити, що сприяння іноземним компаніям у започаткуванні бізнесу на території США надають регіональні торгові палати, економічні відділи урядів штатів та місцевих адміністрацій (так як реєстрація іноземних компаній розглядається місцевою владою у якості потенційної можливості залучення іноземних інвестицій і створення нових робочих місць – частина консультаційних послуг можуть надаватися цілком безкоштовно). Додатковим варіантом започаткування бізнесу в США, який значно полегшить юридичні аспекти реєстрації, адміністрування податків та оформлення співробітників – є створення спільного підприємства (joint ventures) з американською партнерською компанією.
Порядок та особливості реєстрації іноземної компанії в США визначається не на федеральному, а на рівні штатів. Відповідно, процес і порядок реєстрації компанії, а також отримання ліцензії на той чи інший вид діяльності (State Business License) чи розмір оподаткування може дещо відрізнятися в залежності від штату.
Як правило, для реєстрації компанії необхідно заповнити відповідну форму (наприклад, ApplicationforCertificateofAuthority або Applicationfor Certificate of Registration) та сплатити обов’язкові платежі. Результатом реєстрації компанії буде отримання Certificate of Incorporation (у випадку створення корпорації типу - C Corporation) або Certificate of Formation (у випадку створення товариства з обмеженою відповідальністю - Limited Liability Company).
Також необхідним є отримання т.зв. ідентифікаційного номеру працедавця - Employer Identification Name (EIN), який потрібний для відкриття банківського рахунку, та Individual Taxpayer Identification Number (ITIN) – індивідуальний номер платника податків (цей номер буде використовуватися Податковою службою США (Internal Revenue Service, IRS) для адміністрування сплати американських податків, так як іноземні громадяни на відміну від громадян Сполучених Штатів, не можуть отримувати номер соціального страхування - Social Security Number, SSN) (посилання на податкові форми США: www.irs.gov/formspubs).
Приєднання України до Угоди про державні закупівлі СОТ (The Agreement on Government Procurement (GPA), далі - Угода) надає можливість доступу вітчизняним експортерам, зокрема, до ринку державних закупівель Сполучених Штатів, який, за окремими оцінками, складає 300 млрд. дол. на рік (180 млрд. дол. на федеральному рівні та 120 млрд. дол. на рівні штатів).
Доступ до державних закупівель в США в рамках дії Угоди можливий напряму на двох рівнях:
федеральному (товари та послуги для потреб федеральних органів влади, за винятком: поштових послуг та пасажирських залізничних перевезень, окремих товарів для потреб Міністерства оборони США). Відсоток закупівель для потреб Міноборони складає 65-80% від загального обсягу щорічних федеральних закупівель США, які покриває дія Угоди.
З метою отримання можливості участі в державних закупівлях США потенційний постачальник повинен зареєструватися в Системі управління підрядами (https://cutt.ly/wygTDCT). Реєстрація та доступ до системи є безкоштовними.
Загальна інформація про федеральні закупівлі вартістю понад 25 тис. дол., порядок обов’язкової (безкоштовної) реєстрації, оголошення про закупівлі, повідомлення про присудження контракту, роз’яснення та відповіді на питання потенційних учасників тендерів тощо розміщуються на федеральному порталі https://cutt.ly/DkRIMAm. Портал також містить окремий розділ з відеоматеріалами та покроковими інструкціями для потенційних учасників державних закупівель (https://cutt.ly/PkRIS9o, https://cutt.ly/rkRIXzm).
На регіональному (ті ж товари та послуги, що й на федеральному рівні для потреб регіональних органів влади в 37 штатах та деяких установ федерального значення (наприклад, портові управління Нью-Йорку та Нью-Джерсі), за винятком окремих транспортних проектів). Кожен зі штатів розміщує інформацію щодо потреб в закупівлях на офіційних веб-ресурсах (зведена інформація розміщена за сайті Офісу торговельного представника США: https://cutt.ly/rygTAvU)
Крім цього, участь у державних закупівлях в США вітчизняних виробників також можлива через механізм субпідрядника (таку можливість надає Управління служб загального призначення США (U.S. General Services Administration), разом з чіткими роз’ясненнями функціонування такого механізму https://cutt.ly/bkROgAU.
З метою надання сприяння та ознайомлення вітчизняного бізнесу з новими можливостями, було створено Офіс GPA, який підтримує та консультує українських експортерів з питань участі в публічних закупівлях країн GPA та імпортерів з країн - учасниць GPA щодо їх участі в публічних закупівлях в Україні.
Після вступу України до Світової організації торгівлі у 2008 році, між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки того ж року була підписана Угода про торговельне та інвестиційне співробітництво. Статтею 2 цієї Угоди було передбачено створення Українсько-Американської Ради з торгівлі та інвестицій - основного міжурядового механізму для розширення та поглиблення торговельно-інвестиційного співробітництва між двома країнами. Рада є майданчиком для обговорення шляхів збільшення комерційних можливостей та зменшення перешкод для торгівлі.
Наразі відбулось десять засідань Ради, які в порядку черговості проходили в Києві та Вашингтоні. Десяте засідання пройшло 9 листопада 2021 року у м. Вашингтон (https://cutt.ly/nLO6cKZ).
У США найбільшим об’єднанням ділових кіл, що інвестують в Україну, є Американо-українська ділова рада (USUBC, https://bit.ly/3q7cQgD).Американо-українська ділова рада сприяє розвитку двосторонніх ділових зв’язків через регулярну взаємодію з американськими та українськими бізнесовими лідерами та урядовцями. Станом на липень 2022 року асоціація має 219 членів.
Також впливовою діловою асоціацією є Американська торгова палата в Україні (The American Chamber of Commerce in Ukraine, https://chamber.ua/ua/), яка є неприбутковою громадською організацією, що об'єднує найбільші компанії з понад 50 країн світу, які є економічними партнерами України в питаннях торгівлі та інвестицій.
Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.
У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).
У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.