Масова імміграція з українських земель на Захід має понад столітню історію. Проте перші українці, як зазначають дослідники в Україні та США, проторували шлях до Америки набагато раніше. Їх імена можна зустріти як серед засновників першої англійської колонії у Джеймстауні, так і серед учасників Американської революції та громадянської війни.
Серед перших українців, які ступили на американську землю, зазначають імена відомого дослідника Юрія Федоровича Лисянського (уродженця м. Ніжина) та посланника Росії в США Петра Івановича Полетику (уродженця м. Васильків Київської губернії).
Не менш яскравою особистістю був православний священик з Київської губернії Агапій (Андрій) Гончаренко, який традиційно вважається першим носієм української національної свідомості в Америці. Як свідчать архівні матеріали, рятуючись від переслідувань царської Росії за засудження кріпосництва та підтримання зв’язків з російськими революціонерами за кордоном, А.Гончаренко прибув до м. Бостон (США) у січні 1865 року, у тому ж році провів першу Божу службу Грецької православної церкви у США (м.Нью-Йорк). Після цього деякий час мешкав на Алясці, де з 1867 по 1872 рр. видавав газету «Вісник Аляски» («Alaska Herald») – перший американський часопис, що містив певні відомості про Україну. Саме у цій газеті з’явився перший, як стверджують українські науковці, переклад твору великого Кобзаря англійською мовою (уривок з поеми «Кавказ»). Потім А.Гончаренко оселився у м. Сан-Франциско. 14 листопада 1997 року місце поховання отця Агапія (парк "Україна", м. Хейвард, шт. Каліфорнія) та територія створеного ним поселення "Україна" були внесені до переліку історичних пам'яток, що охороняються шт. Каліфорнія.
Втім, українці, які наприкінці ХІХ століття почали масово іммігрувати до Сполучених Штатів, суттєво відрізнялися від своїх попередників. Переважно, це були селяни-трударі з малорозвинених західноукраїнських земель – Закарпаття та Лемківщини. Спочатку більшість новоприбулих знаходили роботу на вугільних шахтах і металургійних заводах штату Пенсильванія (осередок перших українських іммігрантів). Решта влаштовувалися на заводах на Північному Сході США - в Нью-Йорку, Нью-Джерсі, Коннектикуті.
Центром духовного та суспільного життя українців в Америці стала церква. У 1884 році до Пенсильванії прибув священик з Галичини Іван (Джон) Волянський, який у 1885 році організував перше в США українське братське товариство взаємодопомоги «Братство Св. Миколая». А у 1886 році завдяки зусиллям отця Волянського у м. Шенандоа було зведено будівлю першої української католицької церкви. За свідченням історіографів, перша українська православна церква у США була побудована у 1915 році.
Попри складність процедури встановлення реальної кількості українців-іммігрантів з так званої першої хвилі імміграції до США, що тривала до 1914 року, більшість дослідників притримуються даних, за якими станом на 1914 рік до Сполучених Штатів емігрувало близько 500 тисяч осіб українського походження.
Друга хвиля української імміграції до США припала на міжвоєнний період (20-30-ті роки ХХ століття) і суттєво відрізнялася від довоєнної. По-перше, різко зменшилась кількість іммігрантів, що було пов’язано з періодом Великої депресії у США, а також вжиттям американськими властями заходів з обмеження імміграції. По-друге, серед українців з’явились політичні емігранти – учасники визвольних змагань в Україні 1918-1920 років. Після падіння кількох українських урядів, до Сполучених Штатів прибули солдати, офіцери, національна інтелігенція, які вирушили до Америки через політичні переконання. У результаті, на території США виникли різноманітні українські політичні та націоналістичні об’єднання.
Переважна більшість українців з третьої хвилі імміграції прибули до Сполучених Штатів протягом 1947-1951 рр. і належали до категорії так званих «переміщених осіб», які після Другої світової війни перебували у таборах для біженців та військовополонених у Німеччині, Австрії, Бельгії, Великій Британії. Серед них було багато «остарбайтерів» - людей, вивезених з України під час війни на примусові роботи в нацистську Німеччину; значну частину становили колишні вояки УПА, ветерани української дивізії «Галичина», яким вдалося уникнути ліквідації радянськими спецслужбами. Цього разу серед прибульців була велика кількість інтелігенції та науковців. Вони сприяли розвитку українського політичного, громадського, культурного та релігійного життя в діаспорі. Цих іммігрантів об’єднувала відданість ідеї незалежності України й відновлення української суверенної держави. Саме представники цієї хвилі імміграції розгорнули активну діяльність по збиранню та збереженню писемних, речових та інших пам’яток історії та культури України.
Початком четвертої хвилі імміграції до США (так званої «економічної імміграції») можна вважати середину 1980-х років. Спочатку сюди прибуло декілька тисяч українців з Польщі. А під час горбачовської відлиги чимало українців, користуючись можливістю відвідати родичів в Америці, залишались тут на постійне проживання. Більшість з них залишили територію СРСР, а потім – незалежної України через скрутні економічні умови, що настали після розпаду Радянського Союзу. Основна їх маса мала вищу освіту або технічну спеціальність, володіла англійською мовою, що давало змогу знайти роботу в США. Багато з них розпочали свій власний бізнес, відкрили приватні фірми, ресторани.
Головним ресурсом отримання достовірних даних про характеристики населення США є Національне статистичне бюро «Сенсус», яке кожні десять років проводить загальний перепис населення.
Відповідно до результатів перепису 2000 р., в США проживало близько 893 тисяч осіб українського походження (0,3% від загальної кількості населення країни). Дані перепису населення 2010 р. містили інформацію щодо складу населення лише за расовою, а не національною, ознакою.
Згідно з інформацією дослідницького центру з питань вивчення української діаспори у Сполучених Штатах Америки, який діє при Науковому товаристві імені Тараса Шевченка у Нью-Йорку, наразі в Америці проживає 930 434 особи українського походження (0,3% від загальної кількості населення країни). За оціночними даними більшості діаспорних джерел, в США мешкає близько 1,5-2 млн. українців.
Найчисельніші групи етнічних українців проживають у штатах: Нью-Йорк (131,391), Пенсильванія (112,542), Каліфорнія (91,179), Нью-Джерзі (69,049), Флорида (47,946), Іллінойс (47,246), Вашингтон (46,523), Огайо (45,121) та Мічиган (40,292). В одинадцяти штатах українське населення нараховує від 10 до 25 тис. осіб., а в 27 штатах - від 1 до 10 тис. осіб. Найменше заселеними штатами є Південна Дакота (931), Міссісіпі (756) та Вайомінг (453).
Найбільш динамічний приріст українського населення за останнє десятиріччя в США спостерігається у штатах Каліфорнія, Флорида, Вашингтон, Айова, Кентуккі, Теннесі та столичному окрузі Колумбія.
За час перебування в США українці розбудували широку мережу громадсько-політичних, культурно-освітніх, спортивних, релігійних, професійних інституцій, а також фінансових установ - кас взаємодопомоги, банків і страхових товариств. Серед основних: Український конгресовий комітет Америки, Українська Американська Координаційна Рада, Союз українок Америки, Українська федерація Америки, Український народний союз, Вашингтонська група, Асоціація українців Північної Кароліни, Товариство українських інженерів Америки, Спілка української молоді, Українська скаутська організація «Пласт», Український освітньо-культурний центр, Наукове товариство ім. Т.Шевченка, Українська вільна академія наук, Український народний дім, Злучений український американський допомоговий комітет, Фонд допомоги дітям Чорнобиля, Український інститут Америки, Всеамериканська громадська організація «Нова українська хвиля».
Серед релігійних – Українська католицька та Українська православна церкви. Більшість організацій та об’єднань зареєстровані як громадські неприбуткові організації.
У США видаються понад 20 газет, понад 10 журналів, діють Інтернет-видання, близько 20 українських радіопрограм та 1 телепрограма «Узір» (Чикаго, Іллінойс). Популярними українськими ЗМІ вважаються газети «Свобода», «The Ukrainian Weekly», «Нова газета», «Міст», «Час і події», «Національна трибуна», медіа-портал «VIDIA», радіопрограма «Ukiedrive».
Громадяни США українського походження користуються такими ж правами та привілеями, що й решта американських громадян. Захист прав гарантується Конституцією, іншими федеральними та місцевими (на рівні штатів, округів, міст тощо) законодавчими актами.