Підтримана Верховною Радою Української РСР у 1990 році абсолютною більшість голосів Декларація про державний суверенітет стала програмним документом розбудови самостійної країни. Вона визначила такі основні принципи і засади, які згодом було покладено в основу майбутньої Конституції, національного законодавства та міжнародних договорів України:

-      єдиним джерелом влади в державі є народ, який складається з громадян України усіх національностей;

-      верховенство, самостійність, повнота та неподільність державної влади;

-      незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах;

-      існування країни у межах чітко визначених кордонів, які не можна змінювати без згоди народу республіки;

-      рівність всіх громадян перед законом;

-      економічна самостійність, а також самостійність культурного та духовного розвитку.

Вже наступного року було ухвалено Акт проголошення незалежності України та проведено всеукраїнський референдум, який чітко засвідчив його підтримку громадянами держави. Невдовзі нова країна була визнана світом та встановила дипломатичні відносини фактично з усіма іноземними державами.

28 червня 1996 року в Україні з’явилася власна Конституція, яка на той момент вважалася однією із найбільш прогресивних у світі. Проте, розвиток держави диктував нові реалії, які зумовили необхідність внесення певних змін до Основного закону. Серед іншого, це стосувалося надання більших повноважень місцевим громадам у вирішенні важливих для них питань.

Відповідні конституційні зміни, які, як очікується, будуть проголосовані вже цього року, часто згадуються у контексті зобов’язань України в рамках Мінських домовленостей, виконання яких не тільки Україною, а й Росією поклало б край кровопролиттю на Донбасі.

Водночас, не можна не згадати, що суспільний запит на розширення прав місцевих органів влади в Україні сформувався задовго до початку російської окупації та агресії у 2014 році. Децентралізація влади перебувала на порядку денному не один рік. Врешті, зобов’язання щодо справедливого та ефективного розподілу повноважень у відповідності до найкращих європейських стандартів та очікувань українського народу знайшло своє відображення у програмі діяльності новообраної української влади ще весною минулого року, після Революції Гідності листопада 2013 - лютого 2014 рр.

Більше того, саме такий підхід до формування системи державного управління якнайбільше відповідає давнім традиціям української державності – країни, для громадян якої незалежність, свобода та відповідальність за своє майбутнє завжди залишатимуться головною цінністю.