Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу, адже зі встановленням писемності починається його справжня історія, культура, світогляд, наукові знання, література і мистецтво. Цей найбільший внесок в культуру слов’янських народів був зроблений македонськими слов’янськими просвітителями та проповідниками християнства, братами Кирилом і Мефодієм. 

Заслуга Кирила і Мефодія в історії культури насправді велика: по-перше, Кирило у 863р. і розробив першу впорядковану слов’янську азбуку і цим поклав початок розвиткові слов’янської письменності; по-друге, Кирило і Мефодій переклали з грецької мови багато книг, що стало початком формування старослов’янської літературної мови; по-третє, Кирило і Мефодій протягом багатьох років провели серед західних і північних слов’ян і сприяли поширенню грамотності серед цих народів. 

Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов’янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов’янських народів.

Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов’ян. Брати зараховані до лику святих і православною, і католицькою церквами.

Молода європейська держава Україна із здобуттям своєї незалежності також вшановує слов’янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню й української писемності.

Отож, 863 рік вважається офіційною датою створення слов’янської писемності. А 24 травня в Україні щорічно відзначається День слов’янської писемності й культури. У цей день хочеться  віддати шану і сказати: «Вічна пам’ять і вічна слава братам Кирилу і Мефодію!». 

Знімок: credo-ua.org