Щиро вірю, що наші серця б’ються в унісон та однаково болять за долю нашої спільної неньки – України. Байдуже, скільки років кожен з Вас перебуває далеко від неї, усі ми – люблячі сини і доньки нашої рідної держави.

Ми, українці Наддніпрянщини, Поділля, Донбасу, Галичини, Криму та США й інших іноземних країн – один народ, який не можуть роз’єднати жодні відстані, кордони чи непереборні сили.

Для усіх нас 22 січня – дата славетна й трагічна одночасно.

Саме в цей день Україна постала на політичній мапі світу як самостійний гравець після проголошення УНР IV-м Універсалом Центральної Ради у 1918 році. Рівно через рік було реалізовано споконвічну мрію про об’єднання розрізнених частин України в одну державу – підписано Акт Злуки УНР та ЗУНР, одного з творців якого, Державного секретаря зовнішніх справ ЗУНР Лонгина Цегельского поховано у США, у місті Дженкінтаун, що у Пенсильванії.

У січні 1918 відбувся героїчний бій під Крутами, коли українським патріотам вдалося зупинити чисельно більш потужного та краще озброєного ворога й захистити незалежність. А майже через сторіччя, 21-22 січня 2014 року вперше пролилася кров героїв Революції Гідності – Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Юрія Вербицького, які віддали свої життя задля захисту ідеалів свободи для України та українців.

Боротьба триває, і ми досі міцно тримаємо прапор борців за волю України, які протистоять тим, хто прагне занепаду нашої державності. Брутальний агресор окупував Автономну Республіку Крим та вторгся на Донбас, намагаючись відтяти цю частину нашої території й встановити там власний протекторат. Але ми не просто віримо, ми твердо знаємо, що зможемо вистояти та перемогти.

Хоча у буремні роки ХХ століття, на жаль, так і не вдалося завершити об’єднання усієї України, той трагічний досвід переконливо довів безперспективність будь-яких спроб роз’єднати український народ та протиставити українців один одному. Ідея соборності допомогла вистояти у війнах і пройти через горнило більшовицьких репресій та геноцидів.

Засвідчуючи важливість історичних подій 1918-19 рр., 22 січня 1939 року у Карпатській Україні було вперше відзначено День Соборності на державному рівні. А через 51 рік найбільший у світі «живий ланцюг», що з’єднав Схід та Захід, наочно продемонстрував духовну єдність регіонів України і відкрив новий етап утвердження єдності та незалежності. Вже невдовзі, після грудневого загальноукраїнського референдуму 1991 року, світом покотилася потужна хвиля визнання відновленої Української держави.

У далекому 1919 році великої шкоди молодій незалежній країні завдав не тільки військово потужніший зовнішній ворог, а й внутрішній політичний розкол та активна підривна діяльність більшовицьких агітаторів на її території. Ця історія не має повторитися, бо ми всі свідомі того, що в такий час злочинно залишатися байдужим чи відмежовуватися. Лише єдність дій та соборність душ – запорука остаточної відсічі агресорові та  досягнення величної мети – побудови такої України, якою пишатимуться наші нащадки.

Користуючись цією нагодою, хочу донести слова найбільшої пошани та глибокої вдячності кожному українцеві, який не полишає зв'язку з рідною землею та вважає своєю головною місією  її підтримати та допомогти у скрутні часи. Україна не може не бути успішною, коли всі українці, розкидані по цілому світі, будуть єдині в своїх діях і помислах заради Української держави та Українського народу.

Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності та державності.

З Днем Соборності Вас!

Слава Україні! Героям слава!