Портал в режимі тестування та наповнення
Газета "ДЕНЬ": Валерій ЧАЛИЙ: ми маємо запропонувати США дещо більше, ніж взаємовідносини стратегічного партнерства
Опубліковано 24 липня 2016 року о 21:53

Цими днями виповнився рік, як посол України в США Валерій Чалий перебуває на посаді глави дипломатичної місії в цій найпотужнішій країні у світі. «День» зв’язався з дипломатом по WhatsApp, попросив його розповісти, що зроблено за цей рік роботи і як можна поліпшити двосторонню співпрацю між країнами. Оскільки Чалий усі чотири дні перебував у Клівленді, де відбувався з’їзд Республіканської партії і було номіновано Дональда Трампа кандидата у президенти від цієї політичної сили, то розмова почалась із того, які враження виніс посол з цього заходу і зокрема програмної промови мільярдера.

Перебуваючи на арені Клівленд-каваліерс я зустрів там багато знайомих українців

-Перш за все, хочу відзначити хорошу традицію і, я думаю, Україні її треба перейняти, організацію Держдепартаментом США, діючою американською адміністрацією програми відвідання керівниками дипломатичних місій з’їздів республіканців та демократів.

Крім самого з’їзду, в даному випадку республіканців, було надано можливості для зустрічі з ключовими фігурами кампанії і серед них тих, хто відповідає за зовнішню політику і безпеку.

Якщо говорити про враження від з’їзду, то те, що він пройшов у Клівленді, місті – центру штату Огайо з величезною українською діаспорою, дало можливість відчути себе фактично як удома.

Тому що, перебуваючи на арені Клівленд-каваліерс, переможців у Національній баскетбольній асоціації США 2016, я зустрів там багато знайомих українців.

Атмосфера була цікава. І можливо, завдяки тому, що для мене це не чужий штат, адже я здійснив робочий візит в Огайо ще раніше. Це дало можливість мені, можливо, одному зі всіх керівників дипмісій, яких було майже 90, спуститись з п’ятого рівня арени, де було виділено місце для дипломатів, у саму залу. Там я спілкувався з делегатами. У мене була можливість поспілкуватись у секторі найближчого оточення команди Трампа. І це дало багато поживи для роздумів.

Сам з’їзд це – шоу, за яким спостерігала не лише Америка, а й багато людей по всьому світу. Важливо, що на ньому прозвучали базові позиції  від номінанта-республіканця, виступ якого виявився найдовшим за останні десятиліття.

З цього виступу Трампа навряд чи ми можемо робити висновок про його стратегію стосовно України

Я не буду оцінювати цей виступ з точки зору програмних позицій, бо розумію, що дії імовірного президента в разі перемоги можуть буди іншими.

Але все таки щодо вражень. По-перше, всі позиції, які пролунали, були ретельно відпрацьовані в ході кампанії раніше і мабуть стануть у подальшому базовими для ведення кампанії у наступні місяці. І єдиний момент, де, на мій погляд, не було такої ретельної підготовки, це якраз зовнішньополітичні і безпекові питання.

І тут прозвучало дещо інше пояснення у питаннях взаємостосунків між США та НАТО. Фактично було видно, що команда намагалась скоригувати контраверсійні заяви, які звучали до цього.

У промові фактично не прозвучали акценти стосовно регіону Центральної та Східної Європи, а також України. Але як запевнили ті, хто готував виступ, це не значить, що фокус уваги в цьому напрямі зменшиться.

Головним чином питання стосувались внутрішньої політики і критики діючої адміністрації та опонента республіканців Гілларі Клінтон. Зокрема в зовнішній політиці критика стосувалась тих питань, які завжди використовуються командою Трампа: ІДІЛ, Сирія, Близький Схід, інших гарячих точок.

З цього виступу Трампа та інших виступів, що пролунали на з’їзді, навряд чи ми можемо робити висновок про стратегію Трампа і його команди стосовно України. І це виходить із спілкування з ключовими радниками зовнішньої політики і безпеки, з якими у мене відбулось багато зустрічей під час з’їзду.

У залі чітко відчувався ще один акцент - необхідності кардинальних змін

-А чи поділяєте ви думку багатьох коментаторів, що це був виступ «без жодного променю світла», а the Washington Post навіть написала редакційну статтю з цього приводу під назвою: «Дональд Трамп – кандидат апокаліпсису»?

- З позиції посла я не можу давати оцінки в контексті, в якому ви запитуєте. Але для мене цей виступ не був несподіваним. Для тих, хто спостерігає за кампанією Трампа довгий час, усі ці заяви чи меседжі були передбачувані. І акцент на загрозах, на необхідності будувати нову імміграційну політику, на найбільш резонансних за останній час для США терористичних атаках і вбивствах поліцейських, у тому числі на взаємовідносинах правоохоронних структур з громадськістю – все це подавалось у ключі необхідності вирішення цих питань. Але дійсно це звучало досить жорстко.

У залі чітко відчувався ще один акцент - необхідності кардинальних змін. Трамп фактично заявив, що він буде президентом «закону і порядку», чого на його думку сьогодні не достатньо. Весь виступ був зорієнтований на те, що з 20 січня 2017 року життя американців кардинально зміниться.

-Але ми ж знаємо по нашому досвіду, після двох революцій, що життя за один день не міняється…   

-Тому я скажу так. Заяви і меседжі, які прозвучали стосовно дій і гасло, яке лунало як відповідь на слоган Обами: «Так, ми можемо» як «Так, ми зробимо» можуть сприйматися як дуже амбітні заяви кандидата від Республіканської партії. 

Зараз за підготовку платформи відповідали люди, які готували кампанію, а не ті, які займаються зовнішньою політикою і безпекою

-До речі, а як люди із команди Трампа, з якими ви зустрічались на з’їзді, пояснили зміну у платформі партії, зокрема зняття формулювання «надання Україні летальної оборонної зброї» із заміною на «належну допомогу»? .

- У мене була можливість переговорити з сенатором Сешнсом, який є політичним керівником усього блоку зовнішньої політики і безпеки. Він розглядався як реальний кандидат на посаду віце-президента. Очевидно, його досвід у цій сфері дуже важливий. У мене була можливість публічно у присутності кількасот людей плюс 90 керівників дипмісій задати пряме запитання радникам Трампа стосовно України і пом’якшення позиції у платформі республіканців 2016 щодо військової підтримки України у порівнянні із традиційною республіканською позицією. Зокрема я запитав чи це є свідченням відмінності у позиціях республіканського істеблішменту і команди Трампа, зважаючи на те, що Конгрес на двопартійній основі підтримав фінансування на цей рік у 335 млн. доларів, включно з 50 млн. на летальну оборонну зброю для України.

Мені відповіли, що відповідь на це треба шукати в ширшому сенсі, не тільки концентруватись на платформі, про яку так багато зараз говорять.

Окрім того, акцент увесь час робиться на відповідальності європейських партнерів. Думаю, це свідчить про те, що стратегія і тактика дій при можливому приході в Овальний офіс ще виробляється. Багато залежатиме від того, хто безпосередньо буде вже виконувати цю лінію в разі приходу Трампа на посаду президента. Зараз за підготовку платформи відповідали люди, які готували кампанію, а не ті, які займаються зовнішньою політикою і безпекою.

І Сешнс та інші ключові фігури, з якими я поспілкувався, пояснювали мені, що це не кінець історії. Домовились, що цей діалог ми вже продовжимо у Вашингтоні.

…щодо України у команди Трампа остаточної позиції ще немає

- То підсумовуючи, можете ви сказати, що команда Трампа має стратегію вирішити всі перераховані раніше проблеми?

- Моє враження таке, що стратегія і план дій у зовнішній і безпековій політиці, ще не завершені. Робота над ними продовжується. І щодо України остаточної позиції ще немає. І ви бачили, який резонанс викликала дискусія щодо виключення з платформи партії фрази надання Україні летальної оборонної зброї. Я можу сказати, що це зіграло на руку Україні, тому що зараз ця дискусія вийшла за рамки лише штабу Трампа і вона широко обговорюється у республіканському істеблішменті, експертних колах.

Я зустрічався з губернатором штату Огайо Джоном Кейсіком, який зайняв більш жорстку позицію і не підтримав Трампа. А стосовно України він заявив про те, що Америка має підтримувати Київ максимально, у тому числі відзначив емоційно, що зробить усе для того, щоб летальна оборонна зброя була надана Україні.

Така сама позиція в оточенні сенатора Теда Круза, який також бачить іншу лідерську роль США стосовно нашого регіону. Тому буде велике питання, яким чином далі республіканський істеблішмент буде підтримувати такі позиції.

Хочу наголосити, ми спілкувались із сенатором Робом Портманом, який проводив паралельно свою дуже непросту кампанію у штаті Огайо. Від цього штату залежить дуже багато, у тому числі результат президентських виборів. І сенатор Портман зробив дуже чітку заяву на підтримку України. Тобто, я вважаю, що цей процес у республіканців тільки розпочався. Думаю, що наприкінці кампанії ми зможемо реально оцінити ситуацію.

Команда Трампа може втратити голоси не тільки українців, які традиційно голосували за республіканців, але й американців з інших діаспор

-Ви згадували присутність українців на з’їзді. І відомо, що вони традиційно голосували за республіканців. А як вони будуть голосувати зараз, бо Адріан Каратницький із Атлантичної Ради США сказав у коментарі «Дню» після цих нещодавніх подій із платформою цієї партії, що українцям разом з іншими представниками країн Центральної та Східної Європи треба голосувати проти Трампа, який веде Америку до ізоляціонізму. То які зараз настрої серед українців в Огайо?

- Я знаю зі спілкування з керівниками українських організацій, що у них є постійний діалог з діаспорами Польщі, Литви, країн Балтії, інших країн. І після цього нещодавнього випадку із зміною риторики щодо підтримки України в платформі, я думаю, команда Трампа може втратити голоси не тільки українців, які традиційно голосували за республіканців, але й американців з інших діаспор. Мені здається, що в таборі Трампа замислились над цим питанням. Так це може мати свій результат, якщо не буде відповідних пояснень чи коригування позиції у найближчі місяці.

Україні потрібно бути готовою на січень наступного року до приходу нової адміністрації, хто б не став президентом: вона чи він

-У даний момент виборчий час, що власне має робити Україна чекати на наступного президента чи все таки намагатись просувати свій порядок денний у двосторонніх відносинах зі США, які вважаються нашим  стратегічним партнером?

- Стосовно наших перспектив співпраці зі США. По-перше, ми маємо усвідомлювати, що на наступні місяці є зрозумілий план дій з чинною адміністрацією президента Барака Обами. У нас є непогані досягнення у співпраці у сфері космосу, оборонній сфері, у питаннях залучення американських інвестицій у непростих умовах. У двосторонніх відносинах зараз ситуація краща з точки зору довіри і діалогу, ніж було кілька місяців тому, коли питання реформи генпрокуратури і певна непрозорість сектору викликали занепокоєння. Зараз з’явилось вікно можливостей, яке існуватиме до листопада. Бо з моменту обрання нового президента буде декілька місяців, коли формуватиметься нова адміністрація. І в цей період навряд чи можна буде досягти максимальних результатів. Україні потрібно бути готовою на січень наступного року до приходу нової адміністрації, хто б не став президентом: вона чи він. Це більш важливо, ніж сам розвиток подій у США. Іншими словами нам потрібна демонстрація успішності реформ, боротьби з корупцією, ефективних кроків, реформа армії. Все це може на той момент створити сприятливі умови для нас. Якщо ми не пройдемо свій шлях, то тоді буде складно працювати і досягати наступних результатів уже в наступному році.

А в нас великі плани навіть у контексті інституційних взаємовідносин. Ми плануємо на наступний рік проведення Комісії стратегічного партнерства між Україною та США. У нас триває серйозна робота над бюджетом 2017 року, щоб допомога Україні була не зменшена, а навіть збільшена. Є багато питань, які треба ретельно підготувати, щоб з новою адміністрацією не втрачати час і активно розвивати двосторонні взаємини.

Впевнений, що попри існування дуже багатьох тем, які є пріоритетними, це і мінський процес, виклики у різних регіонах, європейська інтеграція, маємо не менше уваги приділяти двостороннім взаємовідносинам, зокрема із США. 

За останній рік наше посольство зробило багато для розвитку взаємодії зі США. І зараз м’яч на стороні України. Якщо ми відкриваємо можливості для українських експортерів, або для українських постачальників нових компонентів для американських космічних програм, літакобудування та інших сфер, то ми маємо пропонувати продукт. Я сподіваюсь, що наш ОПК, що відроджується, та інші сектори економіки нададуть такі пропозиції американцям. Ми останнім часом відкрили можливості для безмитного експорту близько 3,8 тис. товарних позицій. Останнім часом підписано низку міжвідомчих угод, які відкривають можливості співпраці у різних секторах. Наприклад Робоча група з питань співробітництва в галузі мирного дослідження космічного простору готувалась із 2008 року і тільки цього року вдалося провести таке засідання з конкретними планами взаємодії. Восени плануємо проведення Оборонного форуму у Вашингтоні. У нас є дуже серйозні перспективи роботи по цих секторах.

Я зустрічаюсь з багатьма потенційними інвесторами, які готові навіть зараз вкладати кошти в Україну. Тому ще раз наголошую, треба щоб увага до двостороннього порядку денного не була меншою щодо питань, які нас хвилюють, як наприклад оборона держави і відповідні дипломатичні інструменти.

Крім того, думаю, що багато залежатиме від загальної ситуації у світі. Що може вплинути на результати і президентської кампанії США.

Нам треба мати гарантії, що вже зараз Україна буде наближатись до НАТО та ЄС, які були б консолідуючими структурами для нашої країни

-У нас днями був Юрій Щербак у минулому посол у США, Канаді, Ізраїлі. То він сказав, що оскільки Україні після Варшавського саміту не скоро світить членство в НАТО, то нам варто зосередити увагу на отриманні статусу головного союзника США не члена НАТО. Що ви думаєте з цього приводу чи реально отримати нам такий статус, який можливо компенсував Будапештський меморандум, що не надав нам гарантій безпеки?

-Якщо говорити про статус, то це важливо. Але питання не в тому, чи це буде статус головного союзника США не члена НАТО або інші важливі двосторонні угоди. Втім найкращим варіантом, на мою думку, було б членство України в НАТО як реальний механізм встановлення союзницьких відносин зі всіма членами цієї сьогодні на найвпливовішої безпекової організації в світі. Але ми розуміємо, що сьогодні так питання не стоїть. Ще триває процес реформування збройних сил, а також потрібно здійснити й інші кроки, щоб бути готовим до цього. Але це політичне питання і має бути готовність обох сторін. Тому в цих умовах, я вважаю, що неприпустимо у наступні роки допускати паузу інституційну. Потрібно мати гарантії, що Україна не залишиться «сірою» чи буферною зоною між НАТО і Росією. Нам треба мати гарантії, що вже зараз Україна буде наближатись до НАТО та ЄС, які були б консолідуючими структурами для нашої країни.

На мій погляд, це взагалі ключова позиція стосовно зовнішньополітичної стратегії США в Європі. Якщо Україна залишиться буферною зоною, тоді у нас буде дуже складний розвиток подій у тому числі на Сході на кордоні з Росією. І ми саме в такому контексті опрацьовуємо зараз нові можливі інституційні механізми двосторонньої співпраці. Але думаю, що це питання може вже бути поставлено наступного року на засіданні Комісії стратегічного партнерства. На сьогодні рамки стратегічного партнерства дозволяють нам у принципі вирішувати багато питань. Але моя позиція полягає в тому, що ми маємо запропонувати США дещо більше, ніж взаємовідносини стратегічного партнерства. Ми маємо запропонувати їм такі сектори і сфери взаємодії, де ми можемо бути союзниками. І перспективним варіантом є переважання думки, що Україна в цій частині світу може стати союзником США, принаймні у питаннях безпеки. І ми будемо над цим працювати.

Газета "День", Микола Сірук

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux